Тримай ритм!

Це цікава ідея, з якою я сам щойно познайомився на черговому доброму семінарі.
Інколи просто потрібно тримати ритм.

Отож, ми всі живемо, працюємо і взагалі функціонуємо в мережі певних систем: це і система сім'ї, і система наших друзів, і наша робоча команда, система нашого міста і нашої країни. Думаю, всі погодяться, що інколи ці системи дають збій і тоді ми починаємо розуміти, що "щось пішло не так". Буває, що помилку легко виявити і виправити, а буває, що один збій провокує інший і вже на певному етапі ти розумієш, що "все йде шкереберть", а ти й не знаєш, що ж з цим всім робити.

Починаєш змінювати свого партнера (ну, звісно, намагатись змінювати, бо ж насправді змінити когось неможливо), підміняти або виправляти свого колегу на роботі, щоб усе не завалилось, давати "безкоштовні поради" друзями, безкінечно дискутувати на тему політики, екології чи релігії (звісно, ви знаєте цих безкінечних дискутувальників про все на світі).

Крок за кроком, все стає ще заплутанішим: партнер залишається невдячним, колега по роботі звикає до безвідповідальності, друзі ображаються і винуватять тебе за твої поради, країна встрягає у безстроковій війні а ти втомлюєшся, вигораєш і починаєш усвідомлювати, що ти на межі депресії, тривоги і серйозних внутрішніх конфліктів.

Саме в такий час і є актуально згадати фразу: тримай ритм!

Основна ідея цього послання полягає в тому, що інколи треба просто почати послідовно робити певну роботу, за яку відповідальність лежить безпосередньо на тобі: ритмічно відбивати удари щоденних особистих обов'язків, приймати щоденні особисті рішення, щоденно шукати свій особистий шлях - поволі, не зважаючи, що системи навколо валяться, змінювати щось у собі і отримувати від цього хоча б те задоволення, що пов'язане із власною стабільністю і контролем над своєю поведінкою, емоціями і думками.
Чим складнішою є загальна ситуація, тим важливіше дане правило: просто тримати ритм.

Чому це важливо? Бо ваш ритм починає створювати щось впізнаване для інших - ви стаєте вогником стабільності для інших ланок системи. Загальне правило системи говорить про те, що якщо змінюється хоч одна ланка системи, то інші почнуть змінюватись автоматично. Для нас це важливо: якщо ми починаємо тримати ритм, він починає заспокоювати інших (бо стабільність завжди заспокоює) і залучати їх до нашого ритму - це може призвести до того, що інші почнуть у цей ритм втягуватись і створювати кожного разу все багатшу мелодію, яка створюватиме все нові візерунки реальності.

Так, система може, і навіть досить вірогідно захоче, ваш ритм проігнорувати або вказати вам, що він невірний, непотрібний і взагалі його треба припинити. І це, власне кажучи, буде першим результатом: система зарухається, їй стане незручно, їй прийдеться підлаштовуватись (якщо ви зберігатимете ритм - це не буде просто, бо це і не має бути просто, бо і те, що призвело до цієї ситуації - також дуже непросто).

Все починається з нас. Знову правило: якщо починається процес, то інші, навіть якщо вони цей процес захочуть ігнорувати, автоматично в цей процес будуть залучені.

І найголовніще, ми не вигораємо при цьому, бо тримаючи власний ритм, ми враховуємо паузи для відпочинку, мелодії для ресурсів, фон для доброзичливості. Або ж, витримуючи натиск системи, ми вчимось бути сильнішими (і вже від цього на певному етапі починаємо отримувати задоволення) - що також є не менш цінним для нашого життя.

Найпростішою метафорою цього ритму є стіл і прибирання посуду після вечері: ми можемо кричати на всіх, просити, погрожувати, щоб люди виносили посуд за собою і завжди мати нервозні тіки, бо нас ніхто не слухає; можемо робити це за всіх і мати постійне виснаження; а можемо просто почати прибирати за собою - регулярно, кожного дня. Якщо ми робимо це з самого початку заснування сім'ї, то всі інші втягуються у процес природно, крок за кроком, якщо ж ми починаємо це робити після 15-ти років хаотичного прибирання чи прибирання наодинці - то не треба чекати швидких результатів, треба просто продовжувати тримати ритм))).

Я знову подумав про команду, в якій я працюю: якщо вчитись тримати власний ритм, графік, насиченість, то, можливо, це створюватиме фон для розвитку кожного. Якщо кожен почне вибудовувати власний ритм, наші ритми почнуть пересікатись і створювати командний дух. Якщо ж хтось один захоче робити все за всіх чи все для всіх, то скоро він просто покине цю команду.
Так, звісно, коли кожен створює ритм, інколи ці ритми можуть стати несумісні, але інколи в цьому полягає визволення: створювати власний ритм там, де для нього є простір, або ритми, які відповідають його внутрішньому настрою.

Якщо ж говорити про терапію загалом: то так, ми часто потрапляємо в скрутні становища, нам часто завдають біль, ми часто стаємо жертвами обставин - але у нас завжди може знайтись трішки місця для того, щоб почати створювати власний ритм, а не чекати, коли всі ці "жахливі" співподруги, діти, батьки, друзі, товариші, сусіди, колеги, керівники, можновладці візьмуться за голову.

Якщо в команді (сім'ї, дружніх стосунків, роботи) є хоч одна людина, яка тримає свій ритм, така команда може вижити за рахунок доєднання до цього ритму. Якщо ж людина хоче виконати і свою і чужу роботу - вона вигорає, тому інколи потрібно просто тримати ритм - він простий, але коли люди починають доєднуватись, ритм починає наповнюватись різноманітними візерунками*.

Тримай ритм і довіряй процесу**! Процес зробить свою справу - не поспішай)

До зу... Я десь поруч.

* Дякую Євгенії Аракєльян за авторство ідеї ритму і візерунків.
** Довіряй процесу - цитата за Оксаною Винярською.