Зміни... або скільки триває терапія?

Напевне тому, що ми живемо у бідній країні, часто, прийшовши до психотерапевта, очікуємо, що за одну сесію він змінить наше життя.

Причини цього зрозумілі і, думаю, всім відомі: ми нічого про терапію не знаємо, у колі наших знайомих немає людей, які проходять довготривалу терапію, сесії у психолога - задоволення ну дуже вже не дешеве, якщо ви отримуєте бюджетну зарплатню, та й взагалі психічне здоров'я - річ таки невидима, а невидиме лікувати в принципі протікає важче. До цього додається стигматизація ("слабак, якщо сам не можеш справитись"*), недовіра ("нас хочуть обманути", "мозкоправи - то "фігня", "я сам собі класний психолог") чи просто брак психологічної освіченості (бо ми ніколи-ніколи не вчили основ психології, нас ніколи нею не зацікавлювали; для більшості з нас психологи - це рентген-апарати, які при одному погляді на нас уже знають все наше життя, отже треба їх сторонитись).

Я знову посилаюсь на Олівера Сакса, який пише у своїй книзі "Стрімголов", що ходив до психотерапевта "останні 49 років двічі на тиждень". Це допомогло йому стати науковцем світового рівня у галузі неврології, написати ряд книг і, напевне, ще щось, до чого я ще не дочитався))))

Після цього я згадую наше навчання, коли одна з наших викладачів-психотерапевтів говорила, що інколи терапія може тривати роками. Ми так з недовірою тоді на неї глянули: типу, може ти просто не вмієш допомагати людям (в університеті ми самі не довіряли фахівцям, думаючи, що все має відбуватись дуже чітко і дуже швидко).

І тоді, коли я почав проводити терапію, моїм здивуванням стало, коли одного разу я зрозумів, що зміни відбуваються малими кроками (цитата за Оксаною Винярською). Що інколи це довгий процес, в якому клієнт і терапевт разом шукають вирішення непростих ситуацій, що застрягли в минулому, руйнують теперішнє або лякають майбутнім.
Це "разом" також дуже важливе усвідомлення: терапевт не вирішує проблеми клієнта, а лише дає йому інструмент для вирішення, або ж допомагає такий інструмент знайти. Інколи терапевт разом з клієнтом шукають, інколи обоє заплутуються, а інколи заходять в тупий кут...

Знаєте, я одного разу відмітив собі цікаву річ, що часто терапевт (ну я так точно) придумує терапію. Я справді придумую - з кожним новим клієнтом нову терапію. Спочатку це мене навіть трохи лякало (проте, слава Богу, я багато читаю, зокрема Ірвіна Ялома і він заспокоїв мене, даючи рекомендацію саме так і робити в одній із своїх книг).

Проте це зовсім не означає, що терапевт діє хаотично. Ні, є протоколи** лікування розладів невротичного характеру, протоколи роботи із сімейними труднощами чи самооцінкою. Протоколи передбачають і певну кількість сесій для роботи з цією чи іншою проблемою. І терапія далеко не завжди триває роками. Уже після кількох сесій терапевт може сказати приблизну кількість часу, що потрібна для терапії, але це точно не одна сесія, точно не чарівна паличка Гаррі Поттера, змахнувши якою, людина вирішує всі свої питання.

Бо зміни - це справді процес... Інколи цей процес триває місяць, інколи пів-року, інколи усе життя.

І найголовніше, зміни - це праця. Бо наступною проблемою змін є те, що заради них треба робити реальні дії. А ми інколи так прагнемо змінити своє життя, не жертвуючи заради цього нічим, не прикладаючи для цього зусиль, не беручи на себе відповідальності за свій стан і за зміни, які можуть відбутись. Терапевт не змінює нашого життя, не прочищає карму, не виправляє енергетичні потоки, ні знімає вроків - він просто допомагає бачити картинку чіткіше і пропонує разом розглядати варіанти змін, які нам, а не йому, прийдеться втілювати у життя.

Але, знову ж таки, малими кроками. Бо зміни також залежать від досвіду, що пережила людина, рівня травматизації, наявних ресурсів, зовнішніх обставин, супутніх розладів та багато іншого, що потрібно ретельно врахувати, продумуючи стратегію допомоги і самодопомоги клієнтові.

Є багато причин, які впливатимуть на зімни у терапії, і якщо це відлякає вас від спроб наважитись на зміни, то даремно: процес змін дуже цікавий і ви завжди можете обговорити з терапевтом, куди ви рухаєтесь, що робите, для чого це потрібно? Ви активний учасник терапії, партнер, що приймає рішення і спрямовує терапію в напрямку, який зараз для нього є ключовим (може не одразу, може на початку терапевт є більш спрямовуючим, щоб допомогти розібратись із ситуацією, але подалі точно - терапією керує клієнт, терапевт лише допомагає знайти для цього найкращий інструмент).

Якось так.

До зу... Я десь поруч.


* Окремою темою я обов'язково напишу про емоційну некомпетентність і страх бути слабаком, що йдуть в парі.
** Протокол - послідовність проведення терапії відповідно до виставленого діагнозу чи запиту клієнта.

*** Якщо Вам стало цікаво чи є запитання, або просто хочеться відреагувати на дану публікацію, спробуйте залишати коментар під статтею - це може бути дуже цікаво)
**** Якщо у Вас є теми або запитання до психотерапевта, можете залишати їх тут - як знати, може це стане однією з тем наступних публікацій?
*****  Тепер на сторінці є нова опція: прихильники. Можна підписуватись і автоматично отримувати сповіщення про нові публікації) Дякую.