Всім вітання. Я вирішив спробувати вести електронний щоденник, що буде доступний всім.
Чому? Дуже просто, як і у всіх інших: бо це цікаво, бо мені хочеться ширшого кола, постійно хочеться, до речі, все ширшого і ширшого кола спілкування, бо мені подобаються розумні люди, бо я просто хочу спробувати щось нове.
Сьогоднішня тема - бути вільним. Я пишу без правок, рецензій, обдумування. Мої дописи не займатимуть ні багато часу ні забагато інформації - сподіваюсь, це будуть прості відбитки реальності - мої, моїх невпізнанних клієнтів (100% конфіденційності).
Я збираюсь мати ще одне місце, де можна бути вільним. Я навіть думав для цього обрати псевдонім, але зараз мені здається, що бути вільним можна і під своїм іменем).
Блог мій стосуватиметься світу людських переживань, пошуку себе справжнього, світу емоцій і, найголовніше, спроби справді бути собою.
Це ідея, з якою я ношусь з того часу, як років три назад почав працювати психотерапевтом - моїм першим одкровенням в цій царині людського буття була фраза мого керівника - Розкіш бути собою! От чого він мені бажав.
Зараз він уже не мій керівник, я живу уже в іншому місті, але час до часу я сам ставлю собі запитання - чи маю я цю розкіш - розкіш бути собою?
Що ж - буду досліджувати і по мірі ділитися з вами - не знаю ще з ким, але з вами))).
Наразі це експеримент свободи бути собою і допомагати іншим смакувати цю надзвичайну розкіш.
Є кілька важливих правил:
1. Гарантія конфіденційності всіх моїх клієнтів (Я не маю собі дозволити писати про когось, хто може себе упізнати чи кого може упізнати хтось інший).
2. Доброзичливість, як основа буття цього блогу (Все, що я писатиму про свою практику, має базуватись на основі доброзичливості і вірі у ріст кождної людини).
3. Добрий гумор (я сподіваюсь) і здоровий глузд, як напрям розвитку (Основа психічного здоров'я, як такого).
Якщо ви побачили, що котерсь із цих правил порушене, не забудьте згадати про це у коментарях. Дякую)
До зу... Я десь поруч.
Немає коментарів:
Дописати коментар