вівторок, 27 червня 2017 р.

Ввічливість.

Супервізор* нашого Центру якось сказала нам, що в нашому супервізійному колі присутнє певне неписане, але дуже чітке правило - правило ввічливості. Вона також запитала, чи є в нас ідеї, хто це правило запровадив і чому воно таке міцне у нашому товаристві? Ми всі мовчали. Але з тих пір я багато думаю про цю таки ввічливість.

Чи може ввічливість бути механізмом психологічного захисту? Відповідь виявилась очевидною: звісно ж, авжеж, еврика - ввічливість може стати дуже сильним інструментом захисту, маніпуляції, підтримування певного ідеологічного порядку; ввічливість - це потужна зброя, якщо вміти нею правильно користуватись.

Коли тобі потрібно запропонувати певний порядок, де немає простору для бунтарства - найкраща канва для такої затії - ввічливість. Коли тобі потрібно створити власний образ досконалої людини, найкращий спосіб для цього - ввічливість. Коли тобі потрібно сховатись від власних емоцій, переживань і одвічної злості, найкраща пропозиція - ввічливість.

Ввічливість не дорівнює асертивності*. Ввічливість буває лукавою.
Я почав приглядатись до людей дуже ввічливих і щось почало мене в них лякати. Одного разу ми почали сваритись і тоді я зрозумів, що інколи я волію мати біля себе не дуже ввічливих, але надійних однодумців, які знають і слівце непристойне сказати і палець середній показати можуть, ніж дуже ввічливих людей, від яких годі знати, чого очікувати.

Зараз був би сам раз передати вітання кільком моїм не надто ввічливим клієнтам, але ж правило конфіденційності)). Привіт, мої не надто ввічливі клієнти))).

Я думаю, що найбільше розчарування я зазнав від дуже ввічливих людей і найбільше підтримки отримав від людей, що вміли поставити мене на місце (Виключення з цього правила лише це правило підтверджують).

І тоді я пішов у супервізійну групу нашого супервізора в її Центрі. Моя мета - побачити, що не завжди потрібно бути аж такими правильними. В цьому колі терапевтів я побачив перемогу емоцій і здорового цинізму над банальністю догматичних іделів. Я отримую безліч задоволення, залишаючись при цьому ну дуже ввічливим терапевтом (Я написав саме "ну дуже вже ввічливим", бо я дуже ввічливий терапевт, або, принаймні, таким себе бачу. Можу собі дозволити оду неввічливості, будучи дуже ввічливим - для цього і блог пишу, власне кажучи).

І я не протестую проти цінностей, ідеалів, традиції - просто я виступаю за пошук і бунтарство - бо це те, що творить особистість, а терапевт, це таки, в першу чергу, особистість.

В нашорму Центрі над ввічливістю ми тепер дуже пильнуємо).

Не перегинаючи палки скажу словами Ліни: "Люди, будьте взаємноввічливі", але від себе додам: Люди, не ховайтесь за ввічливістю, якщо всередені кипить злість. Адже психотерапевти вже давно повторюють як мантру: злість - така ж прекрасна емоція, як і інші. Висловлюйте її у асертивний спосіб!
Щоб всім було вже дуже зрозуміло, я не закликаю до насильства і хаосу, я думаю лише про свободу висловлювати різноманітні ідеї, де не все, що ти робиш, має подобатись всім іншим.

Думаю, про це можна писати знову і знову, проте...

До зу... Я десь поруч.

* Супервізор - людина, як проводить супервізію. Супервізія - фаховий супровід психотерапевтів старшим колегою (супервізором).
* Асертивність - вміння сказати "ні" і висловлювати негативні емоції, не принижуючи гідності іншої особи (Про це буде одного разу інша стаття).

Немає коментарів:

Дописати коментар