Часто я записую за своїми клієнтами фрази, над якими потім можу міркувати сам - вони і є основою для написання блогу.
Життя багатьох клієнтів, що приходять до терапевта, є досить нестабільним - завжди щось іде не так. Іноді корені цього "не так" болять протягом багатьох років, не даючи людині можливості збудувати добрі рамки свого сьогодення. Певне зараз не час розбирати причини такої нестабільності, але це і дитяче занедбання, і пережиття втрати, і травматичні події, що залишають рубці, що ніяк не хочуть гоїтись. Є багато причин, що до цього призводять, але їхнім спільним знаменником є певний хаос думок, відчуттів і поведінки.
Тому перша фаза роботи з такими клієнтами - це стабілізація.
Одна моя клієнтка, чиє життя знаходиться десь на вістрі такого хаосу, сказала мені одного разу: "Всесвіт стабільний. У ньому кожної миті є все, що потрібно для існування". Я думаю, що ця ідея допомагає їй кожного дня справлятись з привидами минулого, показуючи, що навіть якщо твоє життя розірване на клапті - стабільність все-таки існує, а значить не все втрачено.
І правда, якби лише уявити собі, що у всесвіті хоча б на мить пропаде якийсь елемент, потрібний для існування - який незворотній колапс може тоді статись.
Це повертає мене до роздумів про відчуття безпеки, як основи розвитку будь-якої особистості. Якщо б наш мозок не знав (не вірив) напевне, що наступної миті навколо нього буде стабільний світ, він не зміг би думати про будь-що інше, чим про ймовірність існування світу кожної наступної миті.
Але наш мозок має це відчуття безпеки, тому він може думати про навчання, любов, погоду і політику.
Безпека є основою для всебічного функціонування мозку. (Власне порушення цієї безпеки при великих травматичних подіях може призводити до пост-травматичного стресового розладу).
Отже, нам потрібна стабільність і всесвіт цю стабільність має. Ми є частиною цього всесвіту і нашим завданням є віднайти власну безпеку, яку ми втрачаємо, коли хтось порушує основні закони творення особистості.
Усе має власний закон творення - йому просто потрібно допомогти відбутись - бо ми є частиною цього закону. Дорослі передають дітям відчуття безпеки - і це закон. Закони всесвіту порушити важко, тому він одвічно стабільний, закони дитячої психіки - просто, тому так часто ми маємо травмованих дітей.
Серед порушників цих законів можуть бути батьки, вчителі, однолітки, зловмисники, суспільство, держава - інколи навмисно, інколи через незнання, інколи через сімейну традицію чи страх. Мені дуже хочеться донести цю основну ідею - дитина, як і всесвіт, має все, що потрібно для безпеки і стабільності, вірніше, може мати все - Бог створив для цього умови - нам просто потрібно їх віднайти: любов і прийняття, автономія і визнання, правила і межі, висловлення емоцій, спонтанність і гра - 5 простих базових потреб, про які я напишу в іншій публікації.
І тут знову цитата моєї клієнтки: "Це велике щастя - бути нижче Бога". Бо Бог може допомогти вирівняти порушені закони. Щоб прийти до цього простого висновку, інколи потрібно дуже багато часу, зневіри, втоми, хаосу і навіть відчаю. І я завжди сподіваюсь лише на те, що нам вистачить ресурсу через все це пройти.
Остання цитата моєї клієнтки на сьогодні: "Не лізь в травму без ресурсу". Коли людина починає дорогу змін, спочатку потрібно накопичити достатньо ресурсу - починати дорогу без підготовки - це наражатись на повторне травмування. І це суть стабілізації - накопичити ресурсу, щоб відправитись у дорогу змін, дорогу минулих переживань. Якщо при цьому ми віримо, що Бог вище всього, то ми маємо Того, хто може бути основною складовою цієї стабільності, адже це таки Він створив такий на диво стабільний всесвіт, де є все, що потрібно для існування.
До зу... Я десь поруч.
Немає коментарів:
Дописати коментар